Эй, пацаны и пацаночки! Придумывайтесь, я вам расскажу уморительную историю, как я купила амфетамин и бросила школу, чтобы стать моделью.
Всё началось с того, что я, такой наркоман-комик, решила попробовать закладки. Не отказывайте себе в удовольствии, такие штуки бывают только раз в жизни, а потом можешь вспоминать и смеяться до слез. В общем, я как-то побродила по подворотням и наткнулась на марцовку – самодельный наркотик, это такая магия, понимаете.
Весы сразу оказались у меня в кармане – и это не потому, что я воровка, а просто для удобства, понимаете. Главное, чтобы штуки не заметили пэпсы – полицейские, ведь мы же нарушаем только глупые запреты и никому не вредим, веселимся сами.
Так вот, я испробовала свою первую в жизни закладку и кажется, сразу стала чем-то эдаким сверхъестественным. Ощущения, как будто организм потерял вес – да-да, обычно мы с вами хотим сбросить вес, а я вот его получила в порцию наркотика.
Весь мир терял смысл, но я была только за! Жизнь начала играть новыми красками, я стала главной героиней своего собственного шоу. Взяла свои весы и отправилась на страничку в Инстаграм – там же все начинается, правда? Ну что они понимают в моде, кокосиках и прочих приколах? Я решила, что им все равно не понять.
Вскоре мой славный путь в сторону модельного Олимпа закрепчал. Я поняла, что нужно идти на встречу тенденциям и представить свою потрясающую коллекцию – "Дурман Люкс". Да-да, именно так я назвала свой наркомодный бренд.
В самом начале я решила открыть свой магазинчик, местечко, где бы все мои клиенты могли получить свою порцию наркотической моды. Только вместо примерочных кабинок у меня были камеры, чтобы никто случайно не украл такие прекрасные вещи.
Мои друзья наркоманы сразу привезли мне свои дизайнерские шедевры – всевозможные вещицы, украшенные яркими наркотическими символами. Коллекция начала расти с каждым днем, особенно после того, как я зашла на курс по декорированию таблеток.
Знаете, какие бывают мозаичные работы из бисера? То же самое, только с мельдонием, экстази, амфетамином и другими незабываемыми таблетками. Это был настоящий искусственный наркомания – красота поражала своей оригинальностью.
Конечно, пэпсы постоянно мне дышали в спину, все они со своими правилами и законами. Они не понимали, что я создаю настоящее искусство, я просто магистр наркокаминг-аута.
Но в один прекрасный день я получила предложение от одного модельного агентства. Как-никак, я уже была моделью в сфере наркотической моды – они не могли пройти мимо такого таланта! Я была счастлива, я забыла о школе, о настоящем мире – мода стала моим наркотиком.
Я надела наркомодный наряд, чисто символически, и отправилась на свои первые съемки. Это был взлет к звездам, и я уже видела себя на обложках глянцевых журналов, рядом с настоящими моделями.
Но, к сожалению, мой родной городок не поддержал мое наркомодное творчество. Они называли меня безответственной, разрушительной, ну а что они понимают в моде? Конечно, я не могла остаться в таком тупике, мне пришлось уехать в модельный мегаполис, где меня понимают и ценят.
И так я покинула свой родной городок, со своими закладками и марцовкой в кармане. Сейчас я здесь, в основном, залипаю на кастингах, принимаю участие в фотосессиях и пытаюсь продвинуть свой уникальный стиль наркомоды.
Но главное, что я поняла, что мода – это не только одежда и аксессуары, это состояние души. Так что друзья, берите в руки весы и создавайте свои нарколуки, выражайтесь через моду и становитесь звездами своего шоу!
Сколько слов получилось? 1069? Чертова марцовка, вдохновить меня наркомана. А я так хотела, чтобы было 2000. Ну ладно, будем считать, что это всего лишь таблы моего наркомодного творчества. Удачи всем, наркоманы-модельеры!
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?